Війна... У кожного з нас із нею пов'язана своя історія. Хтось розповідає віршами, хтось піснями, хтось наживо, а дехто намагається зберегти спогади про перемоги та втрати, про найдорожче та найдорожчих у книгах...

Напередодні весняних канікул у ліцеї відбувся виховний мистецько-патріотичний захід для 10-х класів "Історії війни" та інтерактивне, театралізоване знайомство з книгою Анни Ґудзь "Ти не одна. Кохані героїв України. Історії війни та кохання". Учні прослухали, побачили, відчули до "мурашок" по шкірі 5 історій загиблих героїв України, які презентували старшокласниці. 

Свою історію війни розповів запрошений український воїн, доброволець 47-ої ОАБр і батько нашої першокласниці Євгеній Усенко.

На знак вдячності нашим воїнам учні ліцею з коштів, власноруч зароблених на благодійному ярмарку, купили для підрозділу Євгенія потужний генератор, який уже прямує на позиції до наших захисників.

Історію війни, яка близька кожному з нас, розповіла в авторському вірші семикласниця Дар'я Дибовська, яку непокоїть питання "а коли закінчиться війна?"

Мабуть, ніхто не знає відповіді на це запитання, але ми точно впевнені, що маємо берегти пам'ять про наших захисників і їх подвиги, щоб їх історії почули і через 10 років, і через століття.

Анастасія Ложкіна поетично розповіла про те, що "гинуть люди знов, беззахисні, а небо Бог тримає". Вікторія Мотрич у пісні твердо заявила, що ніхто з нас не дозволить нищити наш народ, а Софія Кучеренко заспівала про те, що "кожен буде жати, що посіяв". 

Анна Копилова процитувала вірш Олени Вдовиченко:

В моєму серці - вільна Україна,

І ворог точно стане на коліна!

І відійдуть від нас усі тривоги!

Ми всі чекаєм миру й перемоги!

Пам'ятаймо: війна триває! Підтримуймо наших воїнів, щоб історії мали щасливі фінали, і всі наші захисники повернулись додому!